“Золотий квиток”на програмі “Еразмус+”

Чи могла б я уявити ще рік тому, що буду жити й навчатись певний період за кордоном? Звісно ні.  Ще коли навчалась в школі я чула про цікаву програму “Еразмус+” завдяки якій студенти можуть отримати знання зі своєї професії в іншій країні ще й отримуючи стипендію. Але для мене це була лише фантазія, бо думала що потрібно бути дуже розумною й мені точно “не світить” така пригода. І ось вже зараз мені 19 і я пишу це з сонячної Хорватії.

“Вірте, що можете, і ви вже на півдорозі до” ― Теодор Рузвельт

Загалом програма “Еразмус+“ – це ініціатива Європейського Союзу, спрямована на підтримку освіти, навчання, молодіжних та спортивних ініціатив. Її метою є сприяння мобільності студентів, викладачів, а також співпраця між вищими навчальними закладами та організаціями з різних країн. 

Свій шлях до участі в Еразмусі я почала в жовтні 2023 року й отримала відповідь на початку грудня. Мобільність почалась 19 лютого і буде по 10 липня. Загребський університет надає на вибір 3 гуртожитки за різною ціновою категорією. Звісно за бажанням можна й знімати квартиру.

До Загребу ми прибули рано вранці, декілька годин поспали й поїхали до свого факультету для заповнення документів. Куратором на проєкті для українців є хорватка Желька, вона протягом всього часу допомагає нам з оформленням потрібних документів. Також надає всю інформацію яку нам потрібно знати перебуваючи в новому місті й новій культурі.

Мій факультет політичних наук знаходиться в бізнес центрі. Так як в 2020 році в Загребі був землетрус та основна будівля була частково зруйнована.  Перший тиждень ми адаптовувались й вивчали місто, його чудові вулички. І тоді я зловила себе на думці, що частично це поєднання Ужгорода (Корзо або Корятовича), а житлові будівлі мені нагадують мою рідну Запоріжчину. 

Проживаючи в Загребі вже майже другий місяць можу навести приклади про відмінності в навчанні: конспектувати можна за бажанням і як тобі зручно, тому 90% роблять це в ноутбуці; існує лише 1 презентація на цілий семестр в підгрупах; якщо викладача немає 15-20 хв. то всі залишаються й чекають скільки потрібно; як частина оцінки є написання есе в середньому на 2000 слів; немає письмового домашнього завдання окрім як прочитати статті, тому що на семінарі все робиться з викладачем.

Культура й менталітет трошки відрізняється від нашого. Хорвати дуже привітні й дружелюбні люди, які п’ють каву інколи здається що 24/7. До речі, здивуванням для мене було, що в кав’ярнях в них немає стаканчиків щоб взяти з собою, бо це тут не дуже прийнято. Вони люблять насолоджуватись кавою й відпочивати. Також з приємного я помітила, що 75% населення Загребу володіють англійською на високому рівні. Тому в кінотеатрах всі фільми англійською з хорватськими субтитрами.

А нам, в свою чергу, жити в цій країні набагато легше, бо можна спокійно спілкуватись англійською й не обовя’зково  вчити хорватську для комфорту. Хорватія взагалі дуже різноманітна країна, бо це чудове поєднання гір, моря, лісів та старовинної архітектури в містах.

Особисто для мене “Еразмус +” це програма де ти можеш і дізнатись про освіту в іншій країні, знайти нових друзів, покращити англійську та мати змогу відвідати інші сусідні країни. І як би складно не було на початку, страшно від того що тебе очікує і чи сподобається тобі. Потрібно брати від життя все, не боятися ризикувати для отримання бажаного, особливо поки ми молоді.