Місто Токмак є центром Запорізької області і вважалось депресивним містом з 2017 року. Такий статус присвоїли через високий рівень безробіття та малі зарплати, це місто яке не мало розвитку. Однією з причиною таких характеристик є закриття найбільшого підприємства «Дизелебудівний завод ім. С. М. Кірова» м.Токмака у 1999р, де працювало більше 10тис. людей при населенні 30тис.. Кількість робочих місць у місті після закриття заводу не збільшилось. Зі статусом надали і гроші, збільшили бюджет з обласного бюджету у 13,5 разів, з державного у 2 рази. Як і куди були розподілені ці кошти, що за 5 років нічого не змінилося? З 2009-2022 року в цьому місті керував один мер- Котелевський Ігор Вікторович. За роки його бездіяльності у місті він викрав близько 2млн грн у 2014р.; розробив реформу з опалення житла, де всі гроші переводились на дивний кіпрський рахунок; водив авто у сп’янілому стані ; розікрав 60млн грн які були наділені з присвоєнням статусу; переоформив земельні ділянки своїй дружині, щоб уникнути наслідків. За 13 років він замінив поліцейські машини на нові, поклав тротуарну плитку на проїжджу частину (саме якась частина заводу з виробу цієї бруківки належала Котелевському) і нарешті в 2021р. встановив «Я люблю Токмак», намагався налагодити зв’язок з різними міжнародними організаціями. Звісно були якісь спроби виходу з такого статусу, але за всі ті роки їх не було видно і вони не мали великого значення у житті міста. Війна. Місто Токмак окуповане з 28 лютого. Бої за місто тривали з 26-28 лютого. Протягом 7 днів з початку бойових дій у місті не було світла, води, зв’язку. Мешканці були дезінформовані, в ізоляції від України. Але як поводила себе громада у таких жахливий час? З перших днів вже окупації почали збиратись місцеві волонтери, у певних точках видачах роздавали хліб(на території присутній хлібозавод), організовували видачу курячих яєць людям похилого віку( у сусідньому селі наявна птахофабрика). Розвозили воду у різні райони міста. Токмачани протягом березня кожного дня виходили на протести проти російської влади. Люди проходили через весь центр міста та на головній площі, перед головним пунктом де сиділи окупанти- співали український гімн та народні пісні, читали вірші Шевченка та Франка, розповідали історію України та міста Токмак, йшли з плакатами «Токмак- це Україна». До поки окупанти не почали загрожувати сім’ям хто приймав участь у мітингу, вони проходили кожного дня. На щастя, у місті залишились люди які здають позиції росіян нашій розвідці, ті хто кожен раз на грані розстрілу. Сам міський голова Котелевський Ігор перебував у місті, але 7 травня 2022 р. він помер(розглядається як самогубство або навмисне вбивство росіянами). Не зважаючи на колаборантів у місті залишились і ті, хто чекає Україну і їх багато! Токмак- це Україна!!
